Закон про булінг передбачає адміністративну відповідальність за систематичне психологічне, фізичне, економічне або сексуальне насильство між учасниками освітнього процесу, пише редакція ЗОШ.
За перший доведений випадок суд може призначити штраф від 850 до 1700 гривень або громадські роботи, а за групове чи повторне цькування — від 1700 до 3400 гривень. Коли правопорушення вчиняє дитина віком від 14 до 16 років, фінансову відповідальність несуть її батьки або законні представники.
Окреме покарання встановлено для керівника закладу освіти, який не повідомив поліцію про підтверджений випадок. Остаточне рішення про наявність адміністративного правопорушення та конкретне стягнення ухвалює суд, а не директор, учитель чи шкільна комісія.
Для застосування статті 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення недостатньо самого факту сварки, образи або бійки.
Необхідно встановити ознаки саме булінгу, учасників події, обставини, наслідки та зв’язок ситуації з освітнім процесом. Школа повинна прийняти й зареєструвати повідомлення, організувати розгляд, забезпечити безпеку дитини та за наявності підстав поінформувати уповноважений підрозділ Національної поліції. Батькам важливо діяти письмово, зберігати докази та не обмежуватися усною розмовою з класним керівником.
Юридична процедура не замінює психологічної підтримки, але без належної фіксації навіть тривале цькування може залишитися недоведеним.
Що закон визнає булінгом
Булінгом вважають насильство, яке відбувається між учасниками освітнього процесу та може завдати шкоди фізичному або психічному здоров’ю потерпілої особи.
Закон охоплює психологічне, фізичне, економічне та сексуальне насильство, зокрема дії із застосуванням електронних комунікацій. Тому образи в класному чаті, поширення принизливих фотографій, вимагання грошей, навмисне псування речей або регулярні погрози можуть розглядатися як складові цькування.
Водночас кожна неприємна ситуація між школярами не стає булінгом автоматично. Оцінюються тривалість, повторюваність, характер дій, нерівність можливостей сторін, наслідки для дитини та інші конкретні обставини.
Законодавче визначення стосується не лише відносин між учнями. Учасниками освітнього процесу є також педагогічні працівники, батьки та інші особи, залучені до навчання відповідно до законодавства.
Це означає, що предметом перевірки можуть бути дії дитини щодо іншої дитини, дитини щодо дорослого або дорослого щодо неповнолітнього, якщо ситуація відповідає юридичним ознакам. Проте відповідальність у кожному випадку залежить від віку особи, змісту дій та встановленої судом кваліфікації.
Термін «булінг» не повинен використовуватися як універсальна назва будь-якого конфлікту, адже від правильної кваліфікації залежить подальший порядок реагування.
«Булінг — психологічне, фізичне, економічне, сексуальне насильство, зокрема й через електронну комунікацію» (Міністерство освіти і науки України).
Чим булінг відрізняється від конфлікту
Конфлікт зазвичай виникає між сторонами, які мають приблизно рівні можливості відстоювати свою позицію.
Він може бути гострим і навіть супроводжуватися образами, але часто пов’язаний із конкретною причиною та завершується після її усунення. Булінг має іншу природу: одна сторона систематично принижує, залякує, ізолює або контролює іншу.
Потерпіла дитина часто не може самостійно зупинити ситуацію через фізичну, психологічну, соціальну чи кількісну перевагу кривдників. Свідки також можуть підтримувати цькування сміхом, поширенням матеріалів або демонстративним мовчанням.
| Критерій | Звичайний конфлікт | Можливий булінг |
|---|---|---|
| Повторюваність | Окремий інцидент | Дії повторюються або утворюють стійку модель |
| Співвідношення сил | Сторони приблизно рівні | Потерпіла особа не може ефективно захиститися |
| Мета поведінки | Вирішити суперечку чи відстояти позицію | Принизити, залякати, ізолювати або підкорити |
| Роль свідків | Випадкова | Аудиторія підтримує або посилює тиск |
| Наслідки | Тимчасове напруження | Страх, уникнення школи, погіршення здоров’я |
| Електронні дії | Разова суперечка в чаті | Регулярні образи, погрози, переслідування, поширення матеріалів |
Окремий удар, погроза або вимагання можуть не відповідати всім ознакам булінгу, але це не означає відсутності правопорушення.
Залежно від наслідків поліція може розглядати іншу адміністративну або кримінальну кваліфікацію. Тому батькам не варто самостійно визначати остаточну статтю чи чекати повторення небезпечної події. У повідомленні достатньо точно описати факти, дати, учасників, свідків та наслідки. Правову оцінку мають надавати компетентні органи.
Докладний практичний алгоритм — від першої розмови до письмового звернення — наведено в матеріалі про те, як боротися з булінгом у школі.
Посилання веде на конкретну тематичну сторінку та містить рекомендації щодо фіксації інцидентів. Там також пояснено, чому не слід особисто погрожувати дитині-кривднику або радити потерпілому «дати здачі».
Які штрафи передбачені за булінг
Основна відповідальність встановлена статтею 173-4 КУпАП. Розмір грошового стягнення обчислюється в неоподатковуваних мінімумах доходів громадян, для адміністративних штрафів один такий мінімум дорівнює 17 гривням.
Тому 50 мінімумів становлять 850 гривень, 100 — 1700 гривень, а 200 — 3400 гривень. Суд може обрати не штраф, а передбачені відповідною частиною статті громадські чи виправні роботи. Конкретний вид покарання залежить від кваліфікації діяння та матеріалів справи.
| Ситуація | Хто відповідає | Штраф | Альтернативне стягнення |
|---|---|---|---|
| Перший встановлений випадок булінгу | Особа, яка підлягає адміністративній відповідальності | 850–1700 грн | Громадські роботи 20–40 годин |
| Групове або повторне протягом року цькування | Винні особи | 1700–3400 грн | Громадські роботи 40–60 годин |
| Булінг дитиною віком 14–16 років | Батьки або законні представники | 850–1700 грн | Громадські роботи 20–40 годин |
| Групове або повторне цькування дитиною 14–16 років | Батьки або законні представники | 1700–3400 грн | Громадські роботи 40–60 годин |
| Неповідомлення директором поліції | Керівник закладу освіти | 850–1700 грн | Виправні роботи до одного місяця |
Наведені суми є законодавчими межами санкцій, а не автоматичними платежами після подання заяви. Спочатку обставини повинні бути перевірені, матеріали оформлені, а справа розглянута судом.
Сам факт скликання шкільної комісії ще не означає, що дитину або її батьків уже визнано винними. Так само відсутність адміністративного штрафу не завжди свідчить, що школа не повинна застосовувати виховні, організаційні чи захисні заходи. Завдання закладу освіти полягає насамперед у припиненні небезпечної поведінки та відновленні безпечних умов навчання.
Хто платить, коли кривдник неповнолітній
Вік дитини має принципове значення для адміністративної процедури. Якщо булінг учинила особа віком від 14 до 16 років, штраф за частинами третьою або четвертою статті 173-4 накладають на батьків чи осіб, які їх замінюють.
Закон прямо встановлює діапазон від 850 до 1700 гривень за основний склад і від 1700 до 3400 гривень за групове або повторне діяння. Для осіб, які досягли 16 років, питання адміністративної відповідальності вирішується з урахуванням загальних положень КУпАП.
Батьківська відповідальність не означає, що школа повинна перекласти на родину всю роботу з припинення цькування.
Заклад зобов’язаний реагувати на повідомлення, оцінити безпекові ризики, організувати роботу з учасниками та контролювати ситуацію. До заходів можуть залучати психолога, соціального педагога, службу у справах дітей та поліцію. У 2025 році в Україні також затвердили типову програму для дітей та інших осіб, які вчинили булінг, що передбачає корекційну роботу, а не лише покарання.
Що зобов’язана зробити школа після заяви
Повідомлення про ймовірний булінг може бути письмовим або електронним, однак для подальшого захисту прав доцільно мати підтвердження його подання.
Заяву на ім’я директора можна зареєструвати через канцелярію, надіслати офіційною електронною поштою або рекомендованим листом. У документі потрібно описати події без емоційних узагальнень: коли, де й що сталося, хто був присутній, які докази існують і якої допомоги потребує дитина. Директор повинен організувати реагування відповідно до встановленого порядку. Міністерство освіти і науки зазначає, що після отримання онлайн-повідомлення керівник має відреагувати протягом доби та скликати спеціальну комісію.
До заяви варто додати матеріали, які підтверджують послідовність подій. Один скриншот без дати чи інформації про акаунт може бути недостатнім, тому краще зберігати повну переписку та контекст.
Фото ушкоджень бажано доповнювати медичними документами, якщо дитина зверталася по допомогу. Свідчення інших учнів потрібно записувати обережно, без тиску та нав’язування відповідей.
Головна мета збору доказів — не створити публічний скандал, а дати школі, поліції та суду можливість встановити факти.
До матеріалів доцільно включити:
- копію письмової заяви з датою та вхідним номером;
- скриншоти повідомлень, публікацій і коментарів;
- посилання на сторінки, відео або дописи, якщо вони ще доступні;
- фотографії пошкоджених речей або тілесних ушкоджень;
- медичні довідки, виписки чи висновки психолога;
- перелік дат, місць та учасників кожного інциденту;
- імена можливих свідків;
- копії відповідей школи, управління освіти та інших органів.
Після отримання заяви школа не повинна обмежуватися фразою «ми поговорили з дітьми». Потрібні конкретні рішення щодо безпеки, розподілу відповідальності, роботи психологічної служби та контролю виконання заходів.
Потерпіла дитина не повинна зазнавати покарання у вигляді примусового переведення, ізоляції від класу або заборони користуватися телефоном лише тому, що цькування відбувалося онлайн. Кожен захід потрібно оцінювати з погляду інтересів дитини та ризику повторення насильства.
Для родини, яка розглядає зміну навчального закладу, корисна окрема інструкція про переведення дитини до іншої школи. У матеріалі наголошено, що перехід не припиняє розгляду вже поданого повідомлення про булінг. Заяву про інцидент, листування, скриншоти та медичні документи необхідно зберігати незалежно від зміни школи.
Відповідальність директора та педагогів
Стаття 173-4 КУпАП передбачає окрему санкцію за неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженого підрозділу Національної поліції про випадок булінгу. Штраф для директора становить від 850 до 1700 гривень.
Альтернативою можуть бути виправні роботи строком до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку. Ця відповідальність стосується саме керівника, на якого закон покладає обов’язок належного реагування. Водночас питання про те, чи були юридичні підстави для повідомлення, вирішується з урахуванням фактичних обставин конкретної справи.
Педагог, який помітив ознаки насильства, не повинен приховувати ситуацію або пропонувати дітям «розібратися самостійно».
Інформацію необхідно передати керівництву відповідно до внутрішніх процедур закладу. Працівник школи також має припинити небезпечні дії в межах своїх повноважень і забезпечити дитині невідкладну допомогу, якщо вона потрібна. Однак учитель не уповноважений самостійно проводити допит, оголошувати дитину винною чи публічно повідомляти класу зміст заяви.
Конфіденційність важлива не для приховування справи, а для захисту дітей від повторного приниження та тиску.
Керівництво закладу має уникати типових порушень:
- відмови реєструвати заяву через «відсутність доказів»;
- підміни письмового розгляду неформальною бесідою;
- тиску на батьків із вимогою забрати звернення;
- розголошення особи заявника без необхідності;
- примусового «примирення» потерпілої дитини з кривдником;
- покарання всього класу замість роботи з конкретною ситуацією;
- перекладання відповідальності лише на класного керівника;
- зволікання з інформуванням компетентних органів.
Повідомлення про булінг не є доказом вини саме по собі. Тому школа має вислухати сторони, дослідити інформацію та не допускати публічного таврування дитини. Виховні заходи повинні бути спрямовані на припинення насильства, зміну поведінки та відновлення безпечного середовища. Вони не замінюють рішення суду про адміністративну відповідальність.
Куди звертатися, якщо школа не реагує
Першою офіційною адресою зазвичай є директор закладу освіти. Якщо повідомлення не реєструють, комісію не скликають або небезпечна поведінка продовжується, батьки можуть звернутися до засновника школи чи місцевого органу управління освітою.
Паралельно заяву можна подати до Національної поліції, особливо коли є погрози, тілесні ушкодження, вимагання, псування майна або поширення інтимних матеріалів. До захисту прав дитини також можуть залучатися служба у справах дітей та освітній омбудсмен.
Офіційний алгоритм МОН називає серед суб’єктів реагування заклади освіти, поліцію, служби у справах дітей та інші уповноважені органи.
Послідовність дій може виглядати так:
- Негайно подбати про фізичну безпеку дитини.
- Зафіксувати факти й наслідки кожного інциденту.
- Подати зареєстровану заяву директору.
- Запросити письмову інформацію про прийняті рішення.
- У разі бездіяльності звернутися до органу управління освітою.
- Подати заяву до поліції, не чекаючи шкільного розгляду, якщо існує пряма загроза.
- Звернутися до служби у справах дітей або освітнього омбудсмена.
- За потреби отримати правничу та психологічну допомогу.
Звернення до поліції повинно містити фактичний опис, а не лише прохання «покарати за булінг». Варто вказати дати, місце, учасників, характер дій, повторюваність і наслідки. До заяви додають копії матеріалів, але оригінали бажано зберігати. Якщо є загроза життю або здоров’ю, необхідно телефонувати 102, а не чекати засідання шкільної комісії.
Наявність внутрішньої процедури в школі не обмежує право родини безпосередньо звернутися до правоохоронних органів.
Кібербулінг і докази з інтернету
Цькування через месенджери, соціальні мережі, ігрові платформи або електронні щоденники може підпадати під визначення булінгу, якщо пов’язане з учасниками освітнього процесу та має відповідні ознаки.
Це можуть бути систематичні образи, погрози, створення принизливих сторінок, поширення змонтованих фото, виключення з групових чатів або масові скарги на акаунт. Особливість кібербулінгу полягає в тому, що матеріали швидко копіюються та залишаються доступними після видалення першої публікації. МОН окремо відносить електронні комунікації до можливих інструментів цькування.
Для збереження доказів потрібно робити скриншоти так, щоб були видимі дата, час, назва акаунта, адреса сторінки або назва чату.
Відео бажано завантажити у вихідній якості, а посилання — скопіювати до окремого документа. Не слід відповідати погрозами або публікувати персональні дані ймовірного кривдника, оскільки це може створити новий конфлікт і порушити права іншої дитини. Після фіксації матеріалу можна скористатися функціями скарги та блокування, але важливі докази краще зберегти до видалення.
Додаткові правила цифрової безпеки зібрано в матеріалі про те, як захистити дитину-блогера від кібербулінгу та небезпечних контактів.
Що робити батькам потерпілої дитини
Першою реакцією має бути спокійна розмова без звинувачень. Дитині важливо почути, що вона не винна в насильстві та не залишиться з проблемою сама. Не потрібно обіцяти повну таємницю, якщо існує загроза її безпеці, але кожен наступний крок бажано пояснювати заздалегідь. Раптовий публічний скандал у школі може посилити страх і соціальну ізоляцію.
Підтримка має поєднуватися з конкретними діями, а не з порадами ігнорувати кривдників.
Ознаками тривалого тиску можуть бути небажання йти до школи, порушення сну, раптове зниження успішності, втрата речей, незрозумілі ушкодження або відмова від звичних контактів. Жодна з цих ознак окремо не доводить булінг, але потребує уважної розмови.
Якщо дитина говорить про самопошкодження, небажання жити або панічно боїться повертатися до школи, психологічну чи медичну допомогу потрібно шукати негайно. Не варто чекати завершення адміністративної процедури.
Питання та відповіді
Чи можна оштрафувати за одну образу?
Одна образа не завжди утворює склад булінгу. Необхідно оцінити всі обставини, зокрема характер поведінки, повторюваність, співвідношення сил та наслідки. Водночас разова погроза, удар або пошкодження майна можуть мати іншу правову кваліфікацію. Тому повідомляти про небезпечний інцидент потрібно навіть тоді, коли він стався вперше.
Хто встановлює, що булінг справді був?
Шкільна комісія розглядає повідомлення та визначає заходи реагування в межах компетенції закладу. Поліція збирає й оформлює матеріали, якщо бачить ознаки адміністративного правопорушення. Рішення про винуватість за статтею 173-4 КУпАП і призначення стягнення ухвалює суд. Директор не може самостійно накласти передбачений Кодексом штраф.
Чи відповідають батьки за булінг, учинений дитиною?
Так, якщо йдеться про діяння дитини віком від 14 до 16 років, стаття 173-4 передбачає штраф або громадські роботи для батьків чи осіб, які їх замінюють. Розмір залежить від того, чи було діяння груповим або повторним. Для старших підлітків діють загальні правила адміністративної відповідальності.
Чи можна звернутися до поліції без заяви директору?
Так. Особливо це необхідно, коли існує безпосередня загроза, є тілесні ушкодження, вимагання, погрози або інші небезпечні дії. Шкільний розгляд не позбавляє батьків права звернутися до поліції. У невідкладній ситуації потрібно телефонувати 102.
Чи є цькування в класному чаті булінгом?
Може бути, якщо електронні дії пов’язані з учасниками освітнього процесу та відповідають ознакам цькування. Закон прямо охоплює використання електронних комунікацій. Для перевірки потрібно зберегти повний контекст листування, дати, імена акаунтів, посилання та інші матеріали.
Що загрожує директору, який приховав випадок?
За неповідомлення поліції про випадок булінгу керівнику закладу може загрожувати штраф від 850 до 1700 гривень. Закон також передбачає виправні роботи до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку. Рішення про накладення стягнення ухвалює суд.
Більше практичних матеріалів про навчання, виховання, здоров’я та щоденні справи родини читайте у наступному матеріалі: Спека і школа: як убезпечити дитину в спекотні дні
