Тиждень безпеки дорожнього руху в школі: готовий план заходів для 1–11 класів

Тиждень безпеки дорожнього руху в школі — це комплекс навчальних, практичних і профілактичних заходів, під час яких учні 1–11 класів відпрацьовують безпечний маршрут до закладу освіти, правила переходу проїзної частини, поведінку пасажира, велосипедиста та користувача електротранспорту, пише редакція ЗОШ. Програму доцільно проводити протягом п’яти навчальних днів, розподіливши завдання за віком: від ігор зі світлофором у початковій школі до аналізу реальних дорожніх ситуацій, домедичної допомоги та відповідальності за порушення правил у старших класах.

План має охоплювати не лише класні години, презентації та вікторини. Практична частина повинна включати обстеження маршрутів біля школи, моделювання переходу дороги, перевірку світлоповертальних елементів, заняття з велосипедистами, роботу з батьками та підсумкове оцінювання знань.

Актуальність такої роботи підтверджує статистика: у 2025 році в Україні зареєстрували 25 934 ДТП із постраждалими, у яких загинули 3 249 людей, а 31 898 отримали травми.

Перевищення безпечної або встановленої швидкості стало причиною 40,8% аварій із тяжкими наслідками.

Для чого школі проводити Тиждень безпеки дорожнього руху

Головне завдання тематичного тижня — не формальне повторення дорожніх знаків, а формування поведінкових навичок, які дитина застосовує дорогою до школи, на зупинці, у громадському транспорті та під час прогулянок. Учень може правильно відповісти на запитання вікторини, але розгубитися біля нерегульованого переходу, вийти на дорогу через припарковану машину або дивитися в телефон під час руху. Тому ефективна програма поєднує пояснення, демонстрацію, тренування та перевірку дій у змодельованій ситуації.

У травні 2026 року загальнонаціональні заходи були присвячені безпеці на транспорті в умовах воєнного стану, дотриманню правил на автошляхах і поширенню практичних знань про безпечну поведінку.

15 травня в закладах загальної середньої та професійної освіти проводили єдиний національний урок «Безпечна дорога додому». Школа може використати цю модель і для власного осіннього або весняного тижня, адаптувавши теми до місцевої дорожньої інфраструктури.

Результатом має стати не кількість фотографій у звіті, а здатність учня розпізнати небезпеку, зупинитися, оцінити ситуацію та обрати безпечну дію.

Перед початком заходів адміністрації варто визначити конкретні ризики:

• нерегульований перехід біля школи;
• зупинка громадського транспорту на протилежному боці дороги;
• автомобілі, які перекривають огляд біля воріт;
• відсутність тротуару або освітлення;
• інтенсивний рух у час приходу та виходу учнів;
• використання дітьми велосипедів, самокатів і моноколіс;
• висаджування учнів із автомобілів безпосередньо на проїзну частину;
• небезпечні скорочені маршрути через двори, парковки або залізничні колії;
• погана видимість у темний час доби;
• зміна звичного маршруту через повітряну тривогу, ремонт дороги чи перекриття.

Батькам, які планують відпускати молодшого школяра без супроводу, корисно окремо пройти маршрут до школи разом із дитиною, перевірити переходи, оглядовість і здатність учня не відволікатися на телефон. Вирішальним є не формальний вік, а готовність дитини правильно діяти на кожній складній ділянці дороги.

«Щодня проводимо профілактичні заходи, спрямовані на підвищення обізнаності, зменшення травматизму та виховання правомірної поведінки на дорозі» (Патрульна поліція України, повідомлення про аварійність за 2025 рік, 4 лютого 2026 року).

План Тижня безпеки дорожнього руху в школі на п’ять днів

План заходів Тижня безпеки дорожнього руху слід затвердити наказом керівника закладу або включити до річного плану виховної роботи. У документі зазначають назви заходів, класи, дату, відповідальних осіб, форму проведення та очікуваний результат.

До організації можна залучити заступника директора, педагога-організатора, класних керівників, учителів основ здоров’я або курсу «Здоров’я, безпека та добробут», медичного працівника, практичного психолога, представників поліції та батьків.

Перший день доцільно присвятити діагностиці знань і виявленню небезпечних місць. Другий — правилам для пішоходів і пасажирів. Третій — велосипедам, самокатам, видимості та захисному спорядженню. Четвертий — практичному тренуванню й домедичній допомозі. П’ятий — єдиному уроку, підсумковому квесту та аналізу результатів.

День	Основна тема	Заходи	Класи	Відповідальні	Очікуваний результат
Понеділок	Безпечний маршрут до школи	Вхідне тестування, карта небезпечних ділянок, інструктаж, огляд території біля школи	1–11	Адміністрація, класні керівники	Визначено початковий рівень знань і локальні ризики
Вівторок	Пішохід і пасажир	Практикум переходу дороги, розбір сигналів світлофора, правила зупинок і громадського транспорту	1–11	Класні керівники, учителі безпекових дисциплін	Учні відпрацювали алгоритм безпечного переходу
Середа	Велосипед, самокат і видимість	Перевірка спорядження, заняття зі світлоповертальними елементами, аналіз вікових обмежень і маршрутів	4–11	Учителі фізкультури, поліція, батьки	Учні розуміють ризики персонального транспорту
Четвер	Дії у складній ситуації	Домедична допомога, виклик екстрених служб, моделювання ДТП, практичний квест	5–11	Медпрацівник, учителі, запрошені фахівці	Діти знають алгоритм повідомлення про подію та безпечної допомоги
П’ятниця	Безпечна дорога додому	Єдиний урок, підсумковий тест, виставка, зустріч із батьками, аналіз результатів	1–11	Адміністрація, педагог-організатор	Перевірено засвоєння навичок і визначено подальші дії

Понеділок: аудит маршрутів і стартова діагностика

Тиждень варто почати з короткого анонімного тестування, а не з лекції. Запитання мають перевіряти практичні рішення: де зупинитися перед переходом, як діяти, якщо світлофор не працює, чому не можна виходити з-за автобуса, що робити при втраті звичного маршруту.

Для молодших класів тест проводять у формі карток із малюнками, для середніх — як інтерактивну вікторину, для старших — як аналіз дорожніх кейсів.

Після тестування учні позначають на карті:

1. регульовані та нерегульовані переходи;
2. зупинки громадського транспорту;
3. місця з обмеженим оглядом;
4. парковки та виїзди з дворів;
5. ділянки без тротуарів;
6. місця скупчення автомобілів перед уроками;
7. альтернативні маршрути на випадок перекриття;
8. ділянки, де потрібні світлоповертальні елементи.

Учні 7–11 класів можуть провести спостереження біля школи протягом 15–20 хвилин під наглядом педагогів.

Фіксувати варто не номери автомобілів чи персональні дані, а типи порушень і небезпечних ситуацій: перехід поза «зеброю», висаджування пасажирів на дорогу, паркування перед переходом, рух на самокаті серед пішоходів, використання телефона.

Для адміністрації та батьків питання маршруту має бути частиною загальної оцінки безпеки закладу. Під час вибору школи для дитини необхідно оцінювати не лише освітню програму, а й реальний час у дорозі, кількість переходів, наявність тротуарів, освітлення та транспортне навантаження.

Вівторок: правила для пішоходів і пасажирів

Урок про пішоходів потрібно будувати навколо послідовності дій. Дитина має не просто знати правило «подивитися ліворуч і праворуч», а зрозуміти, що перехід починається із зупинки на безпечній відстані від краю дороги. Після цього необхідно оцінити огляд, сигнали світлофора, напрямок руху автомобілів, можливість появи транспорту з-за повороту та поведінку інших водіїв.

Базовий алгоритм для учня:

• підійти до переходу та зупинитися;
• прибрати телефон і навушники;
• переконатися, що перехід дозволений;
• подивитися в усі напрямки, звідки може з’явитися транспорт;
• дочекатися повної зупинки автомобілів;
• переходити спокійним кроком, не бігти;
• продовжувати контролювати рух під час переходу;
• не повертатися назад через загублену річ;
• у разі зміни сигналу світлофора завершити перехід відповідно до дорожньої ситуації, не роблячи різких рухів.

Окремий блок потрібно присвятити громадському транспорту. Учням пояснюють, що чекати автобус або тролейбус слід на посадковому майданчику чи тротуарі, не виходячи на проїзну частину. П

ісля виходу не можна одразу обходити транспорт і переходити дорогу. Потрібно дочекатися, поки автобус від’їде, знайти визначений перехід і відновити повний огляд.

Ситуація	Небезпечна дія	Безпечна дія
Автобус закрив огляд дороги	Вийти з-за автобуса на проїзну частину	Дочекатися від’їзду та перейти у визначеному місці
Зелений сигнал уже блимає	Почати бігти через широку дорогу	Зачекати наступного дозволеного сигналу
Автомобіль зупинився перед «зеброю»	Одразу виходити, не дивлячись на інші смуги	Переконатися, що зупинилися водії на всіх смугах
Телефон задзвонив під час переходу	Відповідати та зупинятися посеред дороги	Завершити перехід і відповісти на тротуарі
М’яча викотилася на дорогу	Бігти за нею	Зупинитися та звернутися до дорослого

Заходи для початкової, середньої та старшої школи

Однаковий урок для всіх класів не дає потрібного результату. Учням 1–4 класів необхідні короткі вправи, великі зображення, повторення та фізичне моделювання маршруту. П’ятикласники й учні середньої школи вже можуть розбирати складні перехрестя, сигнали регулювальника, поведінку велосипедиста та правила користування самокатом.

Старшокласникам потрібна інформація про відповідальність, швидкість, гальмівний шлях, паски безпеки, мотошоломи, керування транспортом без права та дії свідка ДТП.

Кожен захід повинен мати вимірюваний результат. Після вікторини педагог фіксує частку правильних відповідей. Після практикуму — типові помилки. Після роботи з картою — перелік небезпечних ділянок, які школа може передати органу місцевого самоврядування або поліції. Так тематичний тиждень перетворюється на елемент системної профілактики.

Заходи для 1–4 класів

Для молодших школярів заняття триває 20–35 хвилин, а один навчальний блок має охоплювати одну-дві навички. Не слід перевантажувати дітей великою кількістю знаків або юридичних формулювань.

У центрі заняття — дії пішохода, пасажира та дитини, яка загубилася або не може скористатися звичним маршрутом.

Рекомендовані заходи:

• гра «Червоний, жовтий, зелений»;
• практикум «Переходимо дорогу крок за кроком»;
• створення малюнка «Моя безпечна дорога до школи»;
• складання світлофора з кольорових карток;
• вправа «Знайди небезпеку на малюнку»;
• рольова гра «Пасажир автобуса»;
• конкурс світлоповертальних підвісок;
• перегляд короткого навчального відео з подальшим обговоренням;
• тренування номера 112 та пояснення, яку інформацію потрібно повідомити;
• домашнє завдання пройти маршрут разом із дорослим і позначити переходи.

Для першокласників достатньо перевірити п’ять базових умінь: зупинитися перед дорогою, знайти перехід, розпізнати сигнал світлофора, не виходити через перешкоду та не відволікатися на гаджети.

Заходи для 5–8 класів

У середній школі тематика розширюється. Діти частіше пересуваються без супроводу, користуються громадським транспортом, велосипедами й електросамокатами. Вони можуть знати правила, але свідомо ризикувати через поспіх, вплив однолітків або неправильну оцінку швидкості автомобіля.

До програми варто включити:

1. квест «Безпечний маршрут» із контрольними станціями;
2. розбір дорожніх знаків, які реально розміщені біля школи;
3. практикум із використання світлоповертальних елементів;
4. заняття «Сліпі зони автомобіля»;
5. аналіз небезпеки навушників і телефона;
6. перевірку велосипеда перед виїздом;
7. дискусію про шолом і захисне спорядження;
8. моделювання поведінки на нерегульованому переході;
9. завдання на визначення безпечної дистанції;
10. створення пам’ятки для молодших школярів.

Особливу увагу слід приділити «сліпим зонам» вантажних автомобілів і автобусів: якщо дитина не бачить водія в дзеркалі, водій також може не бачити дитину.

Заходи для 9–11 класів

Старшокласникам необхідний матеріал, який не сприйматиметься як повторення початкової школи. Доцільно використовувати статистику ДТП, відеоситуації без травматичного контенту, задачі на швидкість і гальмівний шлях, правові кейси, алгоритми домедичної допомоги.

Учні можуть підготувати інформаційну кампанію для молодших класів або провести аудит безпеки шкільної території.

Орієнтовні теми:

• «Швидкість і ризик: чому кілька секунд змінюють наслідки»;
• «Пасок безпеки: правила для водія та пасажирів»;
• «Мотоцикл, мопед і електротранспорт: право керування та спорядження»;
• «Втома, алкоголь, ліки й реакція водія»;
• «Як правильно викликати екстрені служби»;
• «Дії свідка ДТП без створення додаткової небезпеки»;
• «Фото та відео з місця аварії: приватність і відповідальність»;
• «Безпечна евакуація пасажирів»;
• «Перша допомога при кровотечі та втраті свідомості»;
• «Маніпуляції в соціальній рекламі та реальні фактори ризику».

У 2025 році зіткнення становили 42,9% ДТП із потерпілими, наїзди на пішоходів — 25,7%, наїзди на перешкоди — 12,7%. Ще 643 аварії з потерпілими сталися через перебування водіїв у стані сп’яніння: у них загинули 73 людини та 857 були травмовані. Ці цифри варто використовувати не для залякування, а для пояснення зв’язку між конкретним порушенням і його наслідками.

Практичний день: квест, домедична допомога та дорожні ситуації

Практичний день має стати центральною частиною тижня. Його завдання — перевірити, чи може дитина застосувати правило без прямої підказки вчителя.

Для цього на території школи або у спортивній залі облаштовують умовний маршрут із переходом, світлофором, зупинкою, припаркованою машиною, велосипедом і точкою виклику екстреної допомоги.

Учасники проходять станції малими групами. На кожній станції педагог або підготовлений старшокласник оцінює не швидкість, а правильність рішення. Завдання повинні бути короткими, однозначними та без фізичного ризику. Виводити групу дітей на активну проїзну частину для демонстрації не можна.

Орієнтовні станції квесту:

Станція	Завдання	Що оцінюється
«Перехід»	Обрати безпечне місце й показати алгоритм переходу	Зупинка, огляд, увага до всіх смуг
«Невидимий пішохід»	Визначити, де розмістити світлоповертачі	Розуміння видимості в темряві
«Зупинка»	Показати правильне очікування та вихід із транспорту	Відстань від дороги, відсутність поспіху
«Велосипед»	Перевірити транспорт перед поїздкою	Гальма, шини, світло, шолом
«Виклик 112»	Повідомити про змодельовану подію	Адреса, кількість потерпілих, небезпеки
«Свідок ДТП»	Обрати безпечну послідовність дій	Власна безпека, виклик допомоги, відсутність небезпечного втручання
«Сліпа зона»	Позначити місця, де водій автобуса не бачить пішохода	Просторове розуміння ризику
«Телефон»	Розпізнати небезпечні дії на фото	Увага та контроль середовища

Домедичне заняття проводить підготовлений педагог, медичний працівник або сертифікований інструктор. Учням пояснюють, що перший крок — оцінити безпеку місця. Не можна вибігати на дорогу, торкатися оголених дротів, переміщувати потерпілого без необхідності або створювати натовп навколо нього.

Мінімальний алгоритм для школяра:

1. зупинитися на безпечній відстані;
2. покликати дорослих;
3. зателефонувати 112 або 103;
4. назвати населений пункт, вулицю й орієнтири;
5. повідомити, що сталося;
6. вказати приблизну кількість потерпілих;
7. описати додаткові ризики — вогонь, паливо, рух транспорту;
8. не завершувати дзвінок, доки це не дозволить оператор;
9. виконувати лише ті дії, яких учень навчений;
10. організувати зустріч екстреної служби, якщо це безпечно.

Робота з батьками, поліцією та громадою

Без участі дорослих шкільна програма буде неповною. Дитина щодня бачить поведінку батьків: перехід на червоне світло, висаджування з автомобіля посеред дороги, ігнорування паска безпеки або використання телефона за кермом. Якщо вимоги школи суперечать сімейній практиці, учень найчастіше копіює дорослого, а не пам’ятку.

Батьківські збори можна провести у форматі 30-хвилинного практикуму. Класний керівник демонструє карту маршрутів, показує небезпечні ділянки та домовляється про правила висаджування дітей.

Окремо потрібно визначити, де автомобілі можуть зупинятися, щоб не перекривати переходи, ворота й огляд для інших учасників руху.

Питання безпеки належить до базових прав учня. Матеріал про права дитини в школі пояснює, що заклад має забезпечувати безпечне освітнє середовище та реагувати на документовані ризики. Це стосується не лише приміщень, а й організованих заходів, екскурсій, підвезення та пересування груп учнів.

До зустрічі можна залучити:

• інспектора служби освітньої безпеки;
• патрульного поліцейського;
• представника ювенальної превенції;
• фахівця екстреної медичної допомоги;
• представника органу місцевого самоврядування;
• спеціаліста з організації дорожнього руху;
• батьків, які мають відповідну професійну підготовку;
• громадські організації, що працюють із безпекою та домедичною допомогою.

Запрошеного фахівця потрібно заздалегідь ознайомити з віком аудиторії та завданням зустрічі. Замість загальної лекції варто попросити розібрати три-п’ять конкретних ситуацій біля школи. Усі демонстрації мають відповідати чинним правилам і не містити травматичних фото для молодших дітей.

Як перевірити результат і підготувати звіт

Проведення заходів саме по собі не підтверджує, що учні засвоїли правила. Школі потрібні прості індикатори: результати вхідного та підсумкового тестів, кількість учнів, які правильно виконали практичний алгоритм, перелік типових помилок, карта небезпечних місць і список рішень для адміністрації.

Оцінювання не повинно впливати на семестрові бали — це діагностика безпекових навичок.

Підсумковий тест доцільно повторити в тій самій формі, що й стартовий. Якщо правильних відповідей стало більше, але на практичній станції діти продовжують вибігати через умовну перешкоду, програму потрібно коригувати. Навичка важливіша за правильну теоретичну відповідь.

У звіті зазначають:

• підставу для проведення;
• дати й тему тижня;
• кількість класів та учасників;
• перелік проведених заходів;
• залучених фахівців;
• результати тестування;
• виявлені небезпечні ділянки;
• пропозиції учнів і батьків;
• рішення адміністрації;
• посилання на інформаційні матеріали;
• фотографії без оприлюднення зайвих персональних даних;
• план повторної перевірки навичок.

Показник	Як виміряти	Орієнтир для аналізу
Охоплення	Кількість учасників від загальної кількості учнів	Окремо за класами та формами навчання
Теоретичні знання	Вхідний і підсумковий тест	Порівняти частку правильних відповідей
Практичні навички	Спостережний лист під час квесту	Зафіксувати типові помилки
Участь батьків	Відвідування зустрічі або онлайн-опитування	Визначити проблеми підвезення та маршрутів
Інфраструктурні ризики	Карта й акт обстеження	Передати відповідальним установам
Стійкість знань	Повторний тест через 4–6 тижнів	Перевірити, що учні не забули алгоритми

Після тижня варто не закривати тему, а включати короткі нагадування до класних годин, екскурсій, походів і сезонних інструктажів. Восени акцент роблять на темряві, дощі та світлоповертачах, узимку — на слизькій дорозі й обмеженому огляді, навесні — на велосипедах і самокатах, перед канікулами — на самостійних поїздках і громадському транспорті.

Часті запитання

Коли проводять Тиждень безпеки дорожнього руху в школі?

Загальнонаціональні кампанії традиційно організовують навесні та восени, однак заклад може затвердити власні дати відповідно до річного плану. У травні 2026 року тематичний тиждень розпочався 11 травня, а єдиний урок «Безпечна дорога додому» проводили 15 травня.

Чи обов’язково видавати окремий наказ?

Форма оформлення залежить від внутрішнього документообігу закладу. Зазвичай керівник видає наказ або затверджує план як частину річної виховної роботи. У документі визначають строки, відповідальних, класи, порядок проведення й звітування.

Скільки заходів потрібно провести?

Кількість не є головним показником. Для кожного класу достатньо двох-трьох змістовних активностей: тематичного уроку, практичного тренування та підсумкової перевірки. Загальношкільний план може містити 10–20 позицій, якщо частина з них проводиться паралельно для різних вікових груп.

Чи можна проводити практичне заняття на вулиці?

Так, але лише після оцінки ризиків, інструктажу, визначення маршруту та достатньої кількості дорослих. Для молодших школярів безпечніше використовувати закритий майданчик, шкільний двір або розмітку у спортивній залі. Активну проїзну частину не слід використовувати як навчальний полігон.

Які теми найважливіші для електросамокатів і велосипедів?

Необхідно розглянути справність транспорту, шолом, видимість, швидкість, взаємодію з пішоходами, небезпеку виїзду з дворів, перехресть і припаркованих автомобілів. Учні повинні розуміти, що навушники, телефон і перевезення пасажира погіршують контроль та збільшують ризик падіння.

Як зрозуміти, що тематичний тиждень був ефективним?

Порівняти результати тестів, оцінити виконання практичних завдань і повторити перевірку через місяць. Додатковими результатами можуть бути змінений маршрут учня, використання світлоповертача, упорядкування висаджування біля школи або офіційне звернення щодо небезпечного переходу.

Більше практичних матеріалів про навчання, виховання, здоров’я та щоденні справи родини читайте у наступному матеріалі: Фотографія для підлітків: як почати знімати без дорогої техніки